Виступ
на засідання педагогічної ради від 27.03.2017 р. вчителя російської мови і
літератури
Основна мета вивчення російської мови в нових освітніх
умовах спрямована на гармонізацію потреб суспільства й особистості з
урахуванням мотивації, індивідуальних характеристик і можливостей учнів та
орієнтована на підготовку до міжкультурного діалогу, усвідомлення важливості
толерантного спілкування як у своєму близькому оточенні (у своєму класі, школі,
регіоні), так і за межами України та на розвиток громадянської свідомості та
патріотизму. У 2016/2017 навчальному році працюю за оновленою програмою
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії, пов’язані з
російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання у молодого
покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення
країни, активної громадянської позиції тощо. При роботі над цими питання
орієнтуюсь орієнтуватися на положення "Концепції національно-патріотичного
виховання дітей і молоді" та "Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного
виховання в загальноосвітніх навчальних закладах", затверджених наказом
МОН України від 16.06.20154 р. № 641.
Сучасний етап розвитку методики
викладання російської мови передбачає новий
підхід до визначення мети навчання – компетентнісний. Цей підхід акцентує увагу
на результатах освіти, при цьому в якості результату розглядається не кількість
засвоєної інформації, а здібность людини адекватно діяти в різних проблемних
ситуаціях, використовувати та застосовувати набуті знання в практичній
діяльності. Метою навчання мовам національних меншин має стати: -
формування мовної,
лінгвокультурологічної, комунікативної компетенцій; -
впровадження комплексного навчання усім видам мовленнєвої діяльності (слуханню,
читанню, говорінню, письму), де провідна роль має належати
читанню та постійному підвищенню його якості . Упровадження компетентнісного
підходу при викладанні російської мови зумовлює використання завдань, виконуючи
які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення цього предмету, навчитись
застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані
з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти
ставлення до світу. При формуванні предметних компетенцій на уроках мови
пізнавальна діяльність учнів може включати в себе різні форми та завдання:
алгоритми, створення таблиць, різнорівневі завдання, виявлення та коригування помилок в правопису та
правильне використанні слів у літературному мовленні.
Помічником у
підготовці та проведенні уроків є рекомендований МОН підручник за редакцією
Н.Ф.Баландіної «Російська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н. Ф., Крюченкова О. Ю.) ,
на який отримано гриф та який
відзначається змістовністю тематично дібраних текстів і завданнь для роботи в
парах, групах , індивідуально, причому для контролю знань використовуються
тематичні тестові завдання по кожній темі .Велика увага надається системі вправ на формування навичок діалогічного мовлення, що сприяє
взаєморозумінню, терпимості, умінню слухати.
Разом з тим важливою складовою якісного засвоєння знань є
використання інтерактивних методів, технологій комунікативного, укрупненого
структурування навчального матеріалу, інформаційно-комунікаційних, проектного,
асоціативного, інтегрованого, розвивального навчання, критичного мислення тощо.
Активно впроваджую в практику своєї діяльності кращий педагогічний досвід
словесників Полтавщини, а саме: – Заховайко А. М., вчителя російської мови та
зарубіжної літератури Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко «Активізація
мовленнєвої діяльності засобами технології розвитку критичного мислення»; –
Бойченко Л. А., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Полтавської
гімназії № 13 «Формування життєвих компетенцій учнів мультимедійними засобами
навчання на основі текстоцентричного принципу в процесі викладання російської
мови»; – Сутули О. В., вчителя російської мови та зарубіжної літератури
Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко «Використання
асоціативно-рефлекторної технології на уроках словесності»; – Войтенко О. А.,
вчителя російської мови та зарубіжної літератури Кременчуцької
загальноосвітньої школи I-III ст. № 20 «Упровадження технології зустрічних зусиль на
уроках російської мови»; – Богомол О. В., вчителя російської мови та зарубіжної
літератури Кременчуцької загальноосвітньої школи I-III ст. № 22 «Розвиток пізнавальної активності учнів
засобами ігрових технологій на уроках словесності»; – Дон В. Я., вчителя
російської мови та зарубіжної літератури Недогарківської загальноосвітньої
школи I-III ст. Кременчуцького району
«Гуманно-особистісний підхід до дітей в навчально-виховному процесі за
технологією Ш. Амонашвілі»; – Кашуби Є. І., вчителя російської мови та
зарубіжної літератури Малорублівської загальноосвітньої школи I-II ст.
Котелевського району «Роль біоадекватної технології в компетентнісному підході
до вивчення російської мови».
У 8 класі при вивченні шкільного курсу з мов національних
меншин (російської) учні розпочинають вивчення розділу "Синтаксис".3
Особливістю вивчення синтаксису є те, що синтаксичний матеріал має засвоюватися
на основі зв'язку з усіма іншими розділами. Уроки синтаксису мають
розкривати перед учнями мову як систему систем, тому що більшість мовних понять
і явищ можна зрозуміти тільки на синтаксичному рівні. Знання синтаксичної
теорії відбивається на якості комунікативних умінь і навичок учнів та впливають
на формування мовної особистості. Зміст програм 8 класу у мовній лінії
передбачає засвоєння таких базових синтаксичних понять таких основних розділів
- "Словосполучення" та "Просте речення". Внаслідок навчання
синтаксису учні оволодівають такими уміннями й навичками:
виділяти словосполучення в реченні, знаходити в словосполученні головне й
залежне слово, розрізняти словосполучення та речення, складати словосполучення
за заданими схемами, добирати різні за будовою словосполучення для вираження
того самого смислу, розрізняти прості і складні речення, види речень за метою
висловлювання, за емоційним забарвленням, за будовою, визначати члени речення,
звертання, вставні слова, відокремлені члени речення, правильно й доречно
використовувати в мовленні різні види простих і складних речень, здійснювати синтаксичний
розбір словосполучень і речень, визначати пряму й непряму мову, правильно
інтонувати речення та їх складові частини.
Навчання синтаксису має бути комунікативно
спрямоване, тому що окремі його положення є основою для розвитку усного
мовлення. Принцип навчання синтаксису в поєднанні з розвитком зв'язного
мовлення дає можливість
забезпечувати реалізацію мовленнєвої змістової лінії програми, що полягає в
формуванні комунікативної компетенції школярів. Синтаксичні уміння й навички є
основою оволодіння мовою як засобом спілкування. Розуміння структурно-смислових
ознак речення як найменшої комунікативної одиниці має стати підґрунтям
усвідомленого відбору мовних одиниць для реалізації мети спілкування в тих чи
інших умовах. Опанування учнями синтаксичних понять сприяє удосконаленню
діалогічного й монологічного мовлення. Спостереження над функціонуванням
синтаксичних одиниць в текстах різних стилів та жанрів мовлення має бути
спрямоване на удосконалення гармонійного розвитку умінь і навичок учнів у
чотирьох видах мовленнєвої діяльності. Відповідно активне використання в
навчальному процесі різних видів мовленнєвої діяльності, моделювання
комунікативних ситуацій залучення школярів до мовленнєвої практики сприятиме
засвоєнню синтаксичних понять, виробленню синтаксичних умінь і навичок,
передбачених програмою. У методиці навчання синтаксису намагаюся використовувати такі прийоми навчання: аналіз
словосполучень, поширення і скорочення речень, заміна одних синтаксичних
сполучень іншими, вставка окремих компонентів речення, перебудова синтаксичної
конструкції, складання речень за опорними словами або схемами, редагування
речень, синтаксичний аналіз тощо.
У своїй діяльності використовую Критерії оцінювання
навчальних досягнень учнів з мов національних меншин розміщені на офіційному
веб-сайті Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2013
№ 1/9 – 592 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання
російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх
навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її» (www.mon.gov.ua)
