вівторок, 2 травня 2017 р.


                                            Упровадження Державного стандарту  базової                                              середньої освіти  при викладанні російської мови



Виступ на засідання педагогічної ради від 27.03.2017 р. вчителя російської мови і літератури
Основна мета вивчення російської мови в нових освітніх умовах спрямована на гармонізацію потреб суспільства й особистості з урахуванням мотивації, індивідуальних характеристик і можливостей учнів та орієнтована на підготовку до міжкультурного діалогу, усвідомлення важливості толерантного спілкування як у своєму близькому оточенні (у своєму класі, школі, регіоні), так і за межами України та на розвиток громадянської свідомості та патріотизму. У 2016/2017 навчальному році працюю за оновленою програмою  
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. При роботі над цими питання орієнтуюсь орієнтуватися на положення "Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді" та "Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах", затверджених наказом МОН України від 16.06.20154 р. № 641.
Сучасний етап розвитку методики викладання  російської мови передбачає новий підхід до визначення мети навчання – компетентнісний. Цей підхід акцентує увагу на результатах освіти, при цьому в якості результату розглядається не кількість засвоєної інформації, а здібность людини адекватно діяти в різних проблемних ситуаціях, використовувати та застосовувати набуті знання в практичній діяльності. Метою навчання мовам національних меншин має стати: - формування мовної, лінгвокультурологічної, комунікативної компетенцій; - впровадження комплексного навчання усім видам мовленнєвої діяльності (слуханню, читанню, говорінню, письму), де провідна роль має належати читанню та постійному підвищенню його якості . Упровадження компетентнісного підходу при викладанні російської мови зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення цього предмету, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до світу. При формуванні предметних компетенцій на уроках мови пізнавальна діяльність учнів може включати в себе різні форми та завдання: алгоритми, створення таблиць, різнорівневі завдання, виявлення та коригування помилок в правопису та правильне використанні слів у літературному мовленні.
Помічником у підготовці та проведенні уроків є рекомендований МОН підручник за редакцією Н.Ф.Баландіної «Російська мова (4-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою" підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Баландіна Н. Ф., Крюченкова О. Ю.) , на який отримано гриф  та який відзначається змістовністю тематично дібраних текстів і завданнь для роботи в парах, групах , індивідуально, причому для контролю знань використовуються тематичні тестові завдання по кожній темі .Велика увага надається  системі вправ на формування навичок  діалогічного мовлення, що сприяє взаєморозумінню, терпимості, умінню слухати.
Разом з тим важливою складовою якісного засвоєння знань є використання інтерактивних методів, технологій комунікативного, укрупненого структурування навчального матеріалу, інформаційно-комунікаційних, проектного, асоціативного, інтегрованого, розвивального навчання, критичного мислення тощо. Активно впроваджую в практику своєї діяльності кращий педагогічний досвід словесників Полтавщини, а саме: – Заховайко А. М., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко «Активізація мовленнєвої діяльності засобами технології розвитку критичного мислення»; – Бойченко Л. А., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Полтавської гімназії № 13 «Формування життєвих компетенцій учнів мультимедійними засобами навчання на основі текстоцентричного принципу в процесі викладання російської мови»; – Сутули О. В., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Карлівської гімназії імені Ніни Герасименко «Використання асоціативно-рефлекторної технології на уроках словесності»; – Войтенко О. А., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Кременчуцької загальноосвітньої школи I-III ст. № 20 «Упровадження технології зустрічних зусиль на уроках російської мови»; – Богомол О. В., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Кременчуцької загальноосвітньої школи I-III ст. № 22 «Розвиток пізнавальної активності учнів засобами ігрових технологій на уроках словесності»; – Дон В. Я., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Недогарківської загальноосвітньої школи I-III ст. Кременчуцького району «Гуманно-особистісний підхід до дітей в навчально-виховному процесі за технологією Ш. Амонашвілі»; – Кашуби Є. І., вчителя російської мови та зарубіжної літератури Малорублівської загальноосвітньої школи I-II ст. Котелевського району «Роль біоадекватної технології в компетентнісному підході до вивчення російської мови».
У 8 класі при вивченні шкільного курсу з мов національних меншин (російської) учні розпочинають вивчення розділу "Синтаксис".3 Особливістю вивчення синтаксису є те, що синтаксичний матеріал має засвоюватися на основі зв'язку з усіма іншими розділами. Уроки синтаксису мають розкривати перед учнями мову як систему систем, тому що більшість мовних понять і явищ можна зрозуміти тільки на синтаксичному рівні. Знання синтаксичної теорії відбивається на якості комунікативних умінь і навичок учнів та впливають на формування мовної особистості. Зміст програм 8 класу у мовній лінії передбачає засвоєння таких базових синтаксичних понять таких основних розділів - "Словосполучення" та "Просте речення". Внаслідок навчання синтаксису учні  оволодівають такими уміннями й навичками: виділяти словосполучення в реченні, знаходити в словосполученні головне й залежне слово, розрізняти словосполучення та речення, складати словосполучення за заданими схемами, добирати різні за будовою словосполучення для вираження того самого смислу, розрізняти прості і складні речення, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за будовою, визначати члени речення, звертання, вставні слова, відокремлені члени речення, правильно й доречно використовувати в мовленні різні види простих і складних речень, здійснювати синтаксичний розбір словосполучень і речень, визначати пряму й непряму мову, правильно інтонувати речення та їх складові частини.
 Навчання синтаксису має бути комунікативно спрямоване, тому що окремі його положення є основою для розвитку усного мовлення. Принцип навчання синтаксису в поєднанні з розвитком зв'язного мовлення дає можливість забезпечувати реалізацію мовленнєвої змістової лінії програми, що полягає в формуванні комунікативної компетенції школярів. Синтаксичні уміння й навички є основою оволодіння мовою як засобом спілкування. Розуміння структурно-смислових ознак речення як найменшої комунікативної одиниці має стати підґрунтям усвідомленого відбору мовних одиниць для реалізації мети спілкування в тих чи інших умовах. Опанування учнями синтаксичних понять сприяє удосконаленню діалогічного й монологічного мовлення. Спостереження над функціонуванням синтаксичних одиниць в текстах різних стилів та жанрів мовлення має бути спрямоване на удосконалення гармонійного розвитку умінь і навичок учнів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності. Відповідно активне використання в навчальному процесі різних видів мовленнєвої діяльності, моделювання комунікативних ситуацій залучення школярів до мовленнєвої практики сприятиме засвоєнню синтаксичних понять, виробленню синтаксичних умінь і навичок, передбачених програмою. У методиці навчання синтаксису намагаюся використовувати такі прийоми навчання: аналіз словосполучень, поширення і скорочення речень, заміна одних синтаксичних сполучень іншими, вставка окремих компонентів речення, перебудова синтаксичної конструкції, складання речень за опорними словами або схемами, редагування речень, синтаксичний аналіз тощо.

У своїй діяльності використовую Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2013 № 1/9 – 592 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її» (www.mon.gov.ua)

середу, 7 грудня 2016 р.

Шановні батьки! Доводжу до Вашого відома, що в зв'язку з заховорюваністю на ГРВі у школі тимчасово призупинені навчальні заняття до 08.12.2016 н.р. Навчальний матеріал буде вивчаться за рахунок ущільнення, тому пропоную дітям самостійно опрацювати наступні завдання: українська мова : опрацювати тему "Дієприкметник", п-ф 18-21, вправи 225, 237,246, 265 Дякую за розуміння та співпрацю! З повагою Н.О.Конюхова.

четвер, 9 січня 2014 р.

Рефлексія .Модуль 11.



Результати мого навчання на цьому тренінгу підтвердило, що перевагою проектування  є діяльнісний підхід до навчання, де влучно пов’язуються дві складові навчального процесу: розвиток особистості учня та введення школяра за допомогою проектного навчання в  структуру соціальних ролей.
Упровадження проектної діяльності в навчальний процес дуже важливе для викладання української мови і літератури, бо надає змогу розвивати в учнів особистісні орієнтири  до самонавчання, самовизначення, самоаналізу, виховує інноваційну  особистість ХХІ століття, здатну адаптувати свої знання до розв’язання практичних проблем.
Найбільш ефективним у процесі навчання школярів буде, на мою думку, розвиток навичок ХХІ століття, застосування методу портфоліо для оцінювання навчальних досягнень учнів, застосування рольових методик.
Курси закінчились, кафедрі інформатики - слава!
Ми отримали знання з "Інтел-10" і підкувались:
теоретично й практично.

Особлива подяка тренеру групи Правдивій Світлані  Анатоліївні, яка наділена Божим даром - жіночою вродою та мудрістю, вмінням розвивати особистість , була не тільки  справжнім фасилітатором в процесі проектного навчання, а й  вчила  нас співпрацювати і підвищувати свій професійний рівень.

Рефлексія Модуль 10.

Цей модуль допоміг мені ʼзясувати роль учителя як фасилітатора в навчанні учнів за методом проектів, а саме:
·         уміння інструктувати,
·          спостерігати та аналізувати,
·         вдаватися до взаємодії за допомогою запитань та бліц-опитування;
·          підтримувати учня.

 Виконуючи роль учителя –фасилітатора, я  намагалась створити креативне освітнє середовище для продуктивної взаємодії учнів та співробітництва .Поведінка вчителя, сприятливе середовище та стратегії впровадження навчальних проектів- важливі складові  організації навчального процесу з використанням проектної діяльності , що базується на освітніх потребах учнів. Деталізовано план упровадження  навчального проекту , усвідомлено вимоги до освітнього середовища напередодні виконання навчального проекту, під час та після виконання учнями навчальних проектів та забезпечують успішність навчання вихованців та їх креативність в ході реалізації проекту. 

середу, 8 січня 2014 р.

Рефлексія .Модуль 9.

Сьогодні ознайомились з диференціацією. Я зрозуміла, що поняття диференціації я уявляла і розуміла дуже вузько і  не завжди здійснювала диференційований підхід у своїй діяльності.Даний модуль навів мене на думку:"Варто змінювати освітній процес!!!Час настав!!! Корисною для мене була вправа. де ми оцінювали, як часто ми використовуємо диференнціацію. своїм резулльтатом я задоволена в певній мірі.
Цікавою формою оцінювання виявилася самоспрямування у навчанні. це дало мені можливість оцінювати не лише продукт діяльності, а й роботу в групах,  удосконалити й свою  подальшу діяльність в оцінюванні учнів.Тобто, щоб стати успішними у навчанні -треба зорієнтувати своїх вихованців до успішної діяльності та її оцінювання .Та як же  вчителі, що в більшості своїй не є успішними можуть навчити учнів стати успішними!Робіть свій вибір й тоді навчите учнів креативній діяльності- радості творчості!

Рефлексія Модуль 8.

Пройшовши даний модуль, ми ознайомилися із засобами оцінювання для діагностики рівня розвитку в учнів навичок 21 століття, навичок мислення вищих рівнів та для оцінювання засвоєних учнями знань упродовж проекту.
У цьому модулі я відкрила для себе можливість заходити до бібліотеки оцінювання , знайшла різноманітні форми оцінювання учнівських робіт за різними критеріями і підходами.Робота в бібліотеці оцінювання стала для мене захоплююючою в плані відбору критеріїв оцінювання презентації. Дуже цікаво відкрити для себе можливість користування такими сайтами, де можно знайти допомогу для себе.Мене зацікавили всі розроблені форми оцінювання, що мають на меті вимірювання на основі чітких критеріїв, мають конкретні десктиптори, які дозволяють не лише вчителю оцінювати учнівську діяльність, а  планувати її за чітко визначеними Критеріями.Корисним було працювати з сайтом оцінювання з різними документами в бібліотеці оцінювання  як для організації процесу оцінювання навчання учнів. так і для самооцінювання. Поділились прикладами учнівських робіт, обговорювали ідеї з залучення учнів до процесу оцінювання; аналізували те, як вони самі проводять оцінювання; кригували плани оцінювання.Можу відзначити, що багато чому навчилася: розміщувати свої документи та зберігати на сайтах.Для мене це велике досягнення.
 Дякую тренеру Світлні Анатоліївні  за  майстер-клас, терплячість, великий досвід,і можливість нам повчитися в них педагогічної майстерності.